Robert de Beaugrande. Linguistic Theory: The Discourse of Fundamental Works

про функціональний підхід у граматиці.

с духамі від Кензо,

я йшов на зустріч к дамє

сквозь пєрєход метро.

ось такий стішок написали ми з подругою, замучені суржиком університетських коліжанок.

власне, хотілося б покритикувати неправильне вживання прийменника “від”. в даному випадку фраза “костюм від Армані” та подібні їй є чистісінькими кальками з російської “костюм от Армани”, а в російьскій мові ця фраза з”явилася через безграмотне калькування французького виразу “от кутюр” (haute couture), який означає “висока мода”, точний переклад – “високе шиття”, а не те, що більшість думає і слово “от” з російьским прийменником “от” нічого спільного не має.

ну, а в нашу мову все це перелізло, тільки в українському варіанті.

порівняйте фрази:

сукня від Валентино // автомобіль від БМВ

парфуми від Тед Бейкер // ковбаса від Полтавського м”ясокомбінату

Визначте види зв’язку в наступних реченнях (усно):

Місто спить, голова болить, І летять пусті години (Океан Ельзи). Будиночок на розі двох вулиць, Паркан плющем осіннім завитий, Здавалося, дощі схаменулись, Здавалося, завжди буде літо (Бумбокс). Високо, не видно крил під сонцем, Не легко зрозуміти, Що літать ти не можеш, але хочеш (Арахнофобія).

(тема: підрядний та сурядний зв”язок слів у реченні)

Усно розмежуйте наступні речення на двоскладні та односкладні. Вкажіть, які з речень є поширеними, а які – непоширеними.

Очі дивляться знову в небо (Ірина Білик). Так спроквола надходить Найтемніша на світі ніч… (Плач Єремії) Поєднала пристрасть три чудові дні (Арахнофобія). Залишу вдома свій годинник, втечу від справ і від погоди, Усе забуду, все покину (Піккардійська терція). Літак пробіг По злетній смузі, наче по руці життя (Віктор Павлік). Світанок стирає вчорашнє минуле. (Руслана) Прийди весняною грозою, Сипни на серце яблунь цвіт (Володимир Івасюк). У ратуші леви камінні Варту при брамі несуть (Піккардійська терція)

(тема: види простих речень)

Визначте в наступних реченнях підмет і присудок (усно):

Забуваються лінії, запахи, барви і звуки (Наталка Білоцерківець) Рада директорів на своєму черговому засіданні винесла рішення (Юрій Андрухович) Закривавлені тореро вибувають з гри (Віктор Неборак) Краєм світу, уночі При господній при свічі Хтось бреде собі самотньо Із янголом на плечі (Іван Малкович) Подивись, як сіру скелю б’є вода іскриста (Володимир Івасюк) Свій біг, зачавши жартома, втечи таки насправді (Грицько Чубай)

(тема: граматична основа речення)

Остання вправа складена з цитат, які є текстами пісень на слова сучасних письменників. Тому тут навіть є міжпредметні зв”язки з українською літературою.

загалом, у кальках немає нічого поганого. кальками є слова: недолік (рос. недочет), хмарочос (англ. skyscraper, нім. wolkenkratzer) тощо. Калькою називають копіювання іншомовного слова (виразу) за допомогою свого, незапозиченого матеріалу. Цим кальки відрізняються від запозичень, які є словами, що увійшли до мови повністю (тобто й значення, й звукове вираження слова, передане на письмі літерами відповідної мови).

Але є кальки, з якими слід боротися, якщо поставити собі за мету говорити літературною мовою, а не банальним суржиком. Традиційними кальками для Східної України вже давно стали вирази: приймати участь (брати участь), приймати міри (вживати заходів), закривати/відкривати очі (заплющувати/розплющувати очі), розповсюджувати плітки чи інформацію (поширювати плітки), натомість газети розповсюджують. Цей перелік можна продовжувати ще й ще, я наведу окремий список нижче.

Зараз хотілося поставити (до речі, не задати питання) питання, на яке поки не маю чіткою відповіді: яким чином відрізнити кальку від сталого виразу, дуже подібного до схожого виразу в певній мові, часто спорідненій? Варіант – покладатися на своє мовне чуття часто не спрацьовує, бо живучи в певному мовному оточенні, людина перестає помічати незначні відхилення від літературної норми у своєму та чужому мовленні. Читати словники та довідкову літературу можуть дозволити собі хіба що філологи та фанати правильного слововживання. Тому відповіді на поставлене питання у мене нема. Поки що немає.

Приклади кальок з російської:

Підписувати газети (передплачувати газети)

Переписуватися (листуватися)

Одружуватися на комусь (одружуватися з кимсь)

Сміятися над кимсь (сміятися з когось, так само: глузувати, знущатися)

Зраджувати йому/їй (зраджувати його/її)

Піти за хлібом (піти по хліб)

Зізнаватися в коханні (освідчуватися в коханні), зізнаються у злочині

Старий друг (давній друг), старий – вказує тільки на вік людини

Події співпали у часі (події збіглися в часі)

Вірно писати/казати/відповідати (правильно писати), вірно служать Батьківщині

Засуджувати вчинок (осуджувати вчинок) засуджувати – то тільки суд може засуджити людину до чогось.

Нагла людина (зухвала людина), але нагла смерть

Список, звісно, можна розширювати. І треба. Це лише перша частина. Далі буде.

Хочу ще додати запозичення з польської, характерні для Західної України, а також з англійської.

з.і. от щодо англійської, то буде складно, але я спробую дібрати приклади. Зараз можу навести тільки один. Помітила за собою, що інколи кажу “це для мене не працює” (тобто щось для мене не становить інтересу чи некорисне, з англ. it doesn’t work)

питання перше. чому всі англомовні люди, з якими мені доводилося спілкуватися (британці, американці, австралійці та неносії англійської, хто нею вільно спілкуються) завжди говорять sick, коли мова йде про хвору людину, і майже ніколи не говорять ill. здається, останній варіант я чула в розмовах лише одного разу, тоді як вчителі в школі й підручники настирливо втовкмачують дітям, що саме ill вживати доцільно?

питання друге. в британському варіанті часто вживається слово bribe, коли йдеться про хабар. натомість американці вживають слово graft, котре в британській англійській означає напружену роботу (hard work). до того ж graft я чула лише в контексті: щось отримане в якості хабара, тоді як bribe – це і отримувати і давати. чи можна to offer graft? або ж тільки to get graft?

наостанок просто спостереження. слова на зразок stuff, scrap вживаються часто з негативним відтінком. а в словниках подаються лише значення на зразок: старі речі, мотлох, непотріб. хоча в багатьох контекстах мотлох та непотріб має також негативне значення, але, здається, негативність значень в англійській та українській трохи неспівмірні. хоча я можу тут і помилитися, бо все ж моя fluent english оставляет желать лучшего

Зазвичай у складних випадках вдаються до транслітерації, намагаючись якнайточніше передати вимову певного слова. Але даний прийом не завжди дає позитвні результати, бо деяким звукам просто не можна знайти відповідників у мові перекладу. Так, в англійській мові труднощі виникають із передачею фрикативного звука [θ], який позначає дві літери th. Якщо описати цей звук, то він вимовляється як [т] з призвуком [с]. Оскільки англійські імена містять цей звук, як, наприклад, ім’я Beth, скорочене від Elisabeth, то цікаво, як це ім”я передається при перекладі українською мовою.

Ім”я Elisabeth, котре має в українській мові відповідник Єлизавета, все ж при перекладів передається варіантом Елізабет. Th передається як т. А от при перекладі скороченого варіанту імені спостерігаються розходження. Я зустрічала кілька варіантів перекладу цього імені: Бет, Бесс, Бетсі. Слід зауважити, що два останні імені мають свої еквіваленти в англійській мові – Bess та Betsy відповідно. Перший же варіант, видається найточнішим відповідником англійському Beth, оскільки звуковий склад української мови не дає можливості передавати фрикативний звук [θ].

Я не дарма навела цей витяг із закону, адже він прекрасно демонструє звичний в Україні принцип: спершу укладемо закон, а потім будемо думати, як його дотримуватися. Власне, умова дуже гарна й правильна, але вся проблема в тому, що я не бачила жодного нормативного документа, який би визначав “обсяг, достатній для спілкування”. Це скільки слів? Які граматичні норми? Так само, я не бачила жодного підручника, котрий би орієнтувався на певний обсяг чи автори якого пропонували б свій необхідний для опанування мови лексичний та граматичний мінімум. Отже, якщо чогось не існує, то чому б не створити це самій?

Тема моєї наукової роботи: Викладання української мови для іноземців. Я хочу створити навчальний комплекс для того, щоб будь-яка людина, незалежно від того, з якої вона країни, могла б вивчити українську мову для спілкування чи навчання в Україні. Оскільки не так багато людей опрацьовує цю тему, то з я постійно стикаюся із купою проблем. Зараз головна проблема, яку я розв”язую – це виділення лексичного мінімуму, на базі якого б можна розробити курс української мови.